Євген Кантур: «Кросфіт привабив різноманітністю та різносторонністю»

 

Менше двох тижнів лишається  до початку третього міжнародного турніру з кросфіту Kyiv Battle 2019. Напередодні змагань ми поспілкувалися з минулорічним переможцем у категорії «Аматори» Євгеном Кантуром, який розповів про власний досвід занять кросфітом, особливості тренувань, харчування та користь, яку приносить цей вид спорту:

– Як ви прийшли у кросфіт? З чого все починалося?

– Усе просто: раніше я грав у футбол, брав участь у турнірах, читав, що для підтримки форми корисно займатися у залі (для підтримки форми, коли не було матчів, займався в залі, потім, шукаючи методи як покращити загальну фізичну підготовку прочитав про кросфіт). Вирішив спробувати кросфіт спочатку самостійно, а пізніше звернувся до тренера Юрія Жураковського – саме він і навчив мене першим азам кросфіту. Це було 3-4 роки тому, з часом повністю переключився, і кросфіт вийшов на перше місце. Він виявився менш травматичним, ніж футбол, який є контактним видом спорту. Плюс матчі і тренування на штучних полях давалися взнаки – особливо страждали коліна. Після того як захопився кросфітом, почав почувати себе краще.

– Ви займаєтесь із тренером чи самостійно?

– Тренуюся сам, звертаюся до тренера лише з важкої атлетики, підтягую слабкі місця, адже закладати основу краще із фахівцем. До змагань я спеціально не готуюся – я ж не професіонал, а звичайний офісний планктон (посміхається), у робочий час працюю, тому користуюся англомовними сайтами, де розписані всі тренування. Варто лише протягом тривалого часу дотримуватися однієї програми та направленості, щоб побачити відповідний прогрес.

– Минулого року ви стали переможцем Kyiv Battle 2018 у категорії «Аматори». Це було ваше перше змагання з кросфіту?

– Ні, до цього, у 2017-му році посів на Kyiv Battle друге місце, тобто певний досвід на аматорському рівні змагань мав. Повторюся, спеціально не готувався, але вже знав, чого очікувати. Дивився програми атлетів, які підводять до змагань етапу Open, які якраз співпадають із Kyiv Battle.

– Як та за скільки треба почати готуватися до змагань?

– Найкраще – місяця за два-три, почати із підвищення показників сили, потім удосконалюючи кондиції, щоб покращити витривалість. А за два-три тижні до змагань темп, навпаки, потрібно зменшувати, щоб нормально відновитися та почуватися свіжим. А за тиждень до початку взагалі слід знизити навантаження відсотків на 50-70, лише робити пробіжки, щоб подихати та працювати з легкими вагами, щоб лише підтримувати тонус. У такому випадку на змаганнях можливо викластися по максимуму та показати найкращий результат.

– Розкажіть про ваше харчування напередодні та під час змагань.

– Зранку у день змагань прийом їжі має бути збалансованим: бажано вживати вуглеводи та трохи білків – я, наприклад, віддаю перевагу гречці. А протягом дня між комплексами – фрукти, зокрема, банани. Бажано години за три до старту нічого не їсти, краще робити вправи та комплекси на голодний шлунок. Також можна вживати BCAA чи ізотоніки, які допомагають відновлюватися. І, звісно, важливо слідкувати за водним балансом та час від часу підтримувати його.

– Як ви знаходите час для тренувань?

– В основному, тренуюся після роботи та у вихідні дні. Іноді бувають термінові проекти на основному місці роботи. Одного разу я протягом чотирьох днів не міг тренуватися, оскільки просто «ночував» на роботі. Звісно, головне – займатися стабільно. Зазвичай у мене мінімум чотири тренування на тиждень. Усе залежить від того, наскільки швидко ти здатен відновлюватися: якщо спиш мало та рано прокидаєшся, цей процес відбувається довше. Потрібно зважати на самопочуття, адже буває, що до кінця робочого дня сил та енергії для тренування не вистачає, та й психологічно почуваєшся виснаженим. Недаремно кросфітери кажуть: «краще недоїсти, ніж недоспати». У такому разі варто день пропустити та не піти на заняття, щоб організм не перевантажився та не дав збій у найбільш непідходящий момент. Це стосується звичайних людей, які не займаються кросфітом професійно.

– Як змінилося ваше уявлення про кросфіт у порівнянні із тим, яке воно було до того, як ви почали ним займатися?

– Коли я починав займатися цим видом спорту, я виключив усі важкоатлетичні елементи, оскільки я їх не вмів виконувати, та й сама важка атлетика не особливо мене приваблювала, думав, це мені не дуже й потрібно. Лише з часом почав її підключати. Пізніше почало подобатися, що усі заняття комбіновані, що вони утворюють симбіоз різних видів спорту: гімнастики, роботи зі штангою, греблі, кардіотренажерів, тощо. Така різноманітність та різносторонність приваблювала та була цікавою. Однотипні рухи з часом набридають, а коли кожного разу додаєш до свого арсеналу щось нове, – і психологічно працювати не так важко. Власне, одна із головних фішок кросфіту – те, що у процесі занять постійно додається щось нове, якась незнайома вправа, і ти шукаєш, як ефективніше її робити – це цікавий процес.

– Як змінилось ваше життя після занять кросфітом? Він вам допомагає у повсякденному житті?

– Перш за все, кросфіт, як і будь-який спорт, дисциплінує – ти слідкуєш за тим, як правильно харчуватися, тренуватися, дотримуватися режиму, тощо. Усе це легко перенести і на повсякденне життя. Наприклад, якщо правильно розподіляти прийоми їжі, через місяць це дасть свій результат. Якщо протягом місяця тренуєшся, покращуються показники у виконанні певної вправи. За день-два цього досягти неможливо. Те саме стосується будь-якої справи: якщо на роботі потрібно виконати якийсь проект чи вивчити певне питання, за день це зробити неможливо. Звісно, ти будеш поступово, монотонно цим займатися по кілька годин на день протягом того ж місяця, удосконалюючи свої навички у чомусь. Цей же принцип можна спроектувати на вивчення іноземної мови, тощо. Коли з чимось стикаєшся на тренуванні, звісно, застосовуєш це і у звичайному житті.

А ще кросфіт розвиває моральну стійкість, у разі перемоги додає впевненості у собі, а у разі поразки – мотивує та стимулює щось покращити у своїх здібностях і рухатися уперед. Словом, з усіх боків лише плюси, головне – підходити до цього із розумом.

– Чи плануєте ви переходити у категорію «Професіоналів»?

– Так, пробувати буду. Можливо, я помиляюся, але мені здається, що звичайній людині, яка не займається кросфітом професійно, зробити це складніше, для такого переходу потрібно більше часу. Спробувати себе у категорії професіоналів я планую, а чи буде у мене для цього достатньо часу, подивимося. Все-таки, кросфіт – не найпріорітетніша частина мого життя: є робота, яка мене годує, і сім’я, яку я люблю. Дружина навіть зараз каже, що я хворий, адже занадто серйозно ставлюся до тренувань (посміхається). Але поки є сили та бажання, намагатимуся пробувати.

– Особисто для вас кросфіт – це спорт на все життя чи для досягнення певної цілі?

– Якоїсь конкретної мети не маю. Кросфіт – різноманітний: якщо навіть відійти від змагальної складової, його можна чудово використовувати просто для підтримки себе у хорошій формі. Займаючись кросфітом просто для себе, почуватимешся здоровішим, бадьорішим – не обов’язково брати участь у змаганнях. Цей вид спорту можна використовувати всюди для виконання локальних побутових завдань. Рухатися у будь-якому випадку корисно, тож потрібно себе змушувати це робити у вільний час, особливо, якщо на роботі переважно сидячий спосіб життя. Хороша фізична форма ще нікому не завадила. Вважаю, кросфіт – ідеальний варіант, щоб підтримувати себе у тонусі.

– Чи є атлет у кросфіті, з яким би вам хотілося позмагатися?

– Над конкретними прізвищами ніколи не задумувався. В Україні достатньо хороших атлетів, але кумира у мене немає. Більше дивлюся на зарубіжних спортсменів, наприклад, у США – там просто «монстри» у цьому виді спорту, адже вони на кілька років випереджають нас. А щоб перевірити свої сили, достатньо зареєструватися на етап Open – і побачиш себе на рівні усіх інших. Дізнаєшся не лише наскільки та у чому саме відстаєш, а й як люди тренуються, чому настільки функціональні, тощо.

– Що ви можете порадити тим атлетам, які будуть вперше брати участь у Kyiv Battle 2019?

– Найголовніше – ніколи не засмучуватися. Будь-який результат має мотивувати та підганяти рухатися уперед. Є багато людей, які відчувають психологічний тиск, якщо вони спробували і не вийшло, тому зупиняються. Але потрібно доводити, насамперед, собі самому, що ти можеш краще.

Що стосується безпосередньо самих змагань, порадив би перед початком виконання будь- яких схем випрацювати для себе стратегію та дотримуватися певного плану, а не стрімголов кидатися уперед. Добре продуманий план завжди стане хорошим помічником. Нехай він навіть буде не зовсім правильним, але його наявність вже буде позитивним досвідом на майбутнє. Будь-яка участь у змаганнях варта того, щоб через це пройти, усвідомити та пережити.