Володимир Бітюцький: “Мати бажання – одне, а приходити і робити – зовсім інше”

2-3 лютого у Києві відбудеться фінал третього міжнародного турніру з кросфіту Kyiv Battle 2019. Напередодні нього ми вирішили поговорити з професіоналами й розвіяти деякі міфи про цей вид спорту, адже кросфіт – це не лише важкі вправи для атлетів, ним можуть займатись навіть люди без особливої  підготовки, все залежить від поставлених цілей та вміння себе мотивувати. Про усе це ми поговорили із сертифікованим тренером, спортсменом та переможцем Kyiv Battle 2017 та 2018 років Володимиром Бітюцьким.

– Розкажіть про ваш досвід, як ви прийшли у кросфіт, з чого почалося ваше захоплення цим видом спорту?  

– Я займаюся спортом давно і регулярно. Про кросфіт дізнався у 2012 році – побачив тренування в YouTube і включив в свою підготовку з метання списа. До цього з 11 до 18 років займався тхеквондо, а паралельно виступав на змаганнях з багатьох видів спорту – зокрема, бігу, військово-спортивного багатоборства. В якомусь сенсі кросфіт можна порівняти з останнім. В університеті продовжив з багатоборством, виступав зі спринтом, стрибками, метанням. В 25 років сконцентрувався на метанні списа, паралельно тренував. Виграв чемпіонат України, а після травми у 2015 році вирішив, що не зможу так швидко відновитися для метання, і став активно заглиблюватися в кросфіт. За кілька місяців почав брати участь у змаганнях і вигравати.

– Чи використовуєте техніки, які вивчили займаючись іншими видами спорту?

– Власне, базу свою я почерпнув саме із різних видів спорту. Є таке поняття в кросфіті як мобіліті – гнучкість, рухливість, розтяжка. Так ось, воно мені дуже резонує з тхеквондо.

– Ви кажете, що почали займатися кросфітом у 2012 році. Виходить, ви були в числі перших. Як вважаєте, в Україні кросфіт активно розвивається?

– На даний момент – так, досить активно. З’являється багато охочих займатися, створюються нові школи, проводяться змагання. Але, звичайно ж, його можна розвивати ще й ще.

– Ви спортом займаєтеся серйозно з самого дитинства. А ось навіщо звичайним людям займатися кросфітом? Що це їм дасть?

– Кожен приходить з різними цілями. Я можу привести безліч різних прикладів. У топі, звичайно, підтримка свого здоров’я та форми. Але до цього треба підходити з розумом, без фанатизму. Бо спорт і фізкультура – це різні речі і на тренуваннях іноді важко стриматися, щоб не перейти межу. Дуже легко захопитися цією змагальною атмосферою і замість оздоровчого кросфіту зайти кудись зовсім не туди.

Ще цікава тема з кросфітом – це ком’юніті. Хлопцям іноді буває важко, їм щось не вдається – але нічого, приходять знову, продовжують. Між ними відбувається якась конкуренція, дух змагання витає в атмосфері. Це все стимулює людей продовжувати.

Іноді на тренування приходять люди, які не можуть елементарно присісти, їх суглоби скриплять. І класно бачити, як через якийсь час вони змінюються. Є ті, які приходять з певними травмами, ушкодженнями після травм – такі люди тренуються з реабілітологом.

– Що, власне, потрібно для того, щоб стати кросфітером? Наприклад, людині без особливої фізичної підготовки? Особливо для людей, які вважають, що тут відбувається якась жесть з киданням гігантських коліс?

– Так, багато хто сприймає кросфіт як важкий спорт. Вони приходять, бачать, як атлети виснажуються, і думають, що таке не потягнуть. Якщо вони таки починають, то цей спорт їх поступово захоплює, їм подобається атмосфера, тусовка. І починають горіти очі. Після цього багато хто замислюється про те, щоб спробувати виступити на змаганнях. А якщо вже серйозно йти в атлети, то потрібно зі спортом дружити і розуміти, на що йдеш. Бувають такі ситуації, коли людей лякає невеликий зрив або мозоль. А в серйозному спорті – це лише невеликий робочий момент. Зрозуміло, що в процесі підготовки ми вчимося уникати зривів, мозолів, розтягнень, але потрібно бути до цього готовим.

– Все ж від постановки техніки залежить?

– Так, це правда. Буває, люди приходять, починають виснажливо тренуватись, не встигнувши зрозуміти, як все працює, не опанувавши техніку. Їх треба трохи пригальмовувати, утримувати, щоб не було негативних наслідків. Можна для початку походити на різні класи – гімнастику, важку атлетику, попрацювати окремо з тренером, щоб поліпшити свою техніку рухів у всіх видах спорту, які включені в програму кросфіта. У нас є окрема група для початківців, де показують всі базові рухи.

– Скільки часу людині необхідно, щоб прийти в мінімальну форму? І де знаходити мотивацію, щоб не зупинятися?

– Все залежить від кожної окремої особистості. Я люблю наводити як приклад одно чоловіка, яка тренується зі мною в залі. Він починав з вагою 160 кілограмів, і менше ніж за рік скинув близько 60 кг. Він ходить практично щодня.

Є люди, які, з одного боку, виявляють бажання, але не докладають для цього ніяких зусиль. В цьому і вся різниця, наявність бажання – одне, а приходити і робити – зовсім інше. Тобто потрібно поставити мету й почати діяти, зробити хоча б крок і знаходити мотивацію продовжувати.

Бувають випадки, коли люди тренуються, приходять в форму, пропадають на кілька місяців, повертаються вже з плюс декількома кілограмами.

– Тобто, якщо хочеш стати кросфітером, просто працюй?

– Ну, в цілому, так. Хоча б приходь в зал. Почни ходити в зал регулярно, а ми, зі свого боку, допоможемо, промотивуємо. Ми – це тренери, колеги по тренуваннях.

– Найкраща мотивація – самомотивація?

– Так. Тому що змусити когось можна, звичайно, але без самомотивації це не зможе довго тривати. Людина завжди знайде мільйон виправдань, щоб не прийти.

– А є якісь особливі вимоги до харчування?

– У мене одне бачення харчування, у інших тренерів воно може бути іншим, а у хлопців, які у мене тренуються – взагалі окреме, своє. До того ж, все залежить від цілей, які людина ставить перед собою. У атлетів, які беруть участь в змаганнях, наприклад, зовсім інша дієта, ніж у тих, хто просто тренується в залі для себе.

– А що стосується добавок?

– Я рекомендую звичайні вітаміни, мінерали – калій, магній, рибоксини підійдуть для підтримки серцево-судинної системи. Також корисні мультивітаміни – Омега 3, риб’ячий жир.

– В чому займаються кросфітери?

– Для багатьох важливо, щоб весь одяг був спеціально розроблений для занять кросфітом. В першу чергу, одяг має бути зручним, комфортним і захищати в певних рухах. Тому рекомендую накладки, рукавички, кистьові бинти, наколінники. Є також спеціальні накладки, аби не дряпати себе штангою, але такі аксесуари вже потребують індивідуального підбору з тренером під конкретні вправи.

– Як отримати сертифікат тренера з кросфіту?

– Потрібно отримати міжнародний сертифікат, хоча б першого рівня. Всього їх чотири. Цей перший рівень видається при проходженні спеціального дводенного семінару від штаб-квартири з кросфіту.

– Який презент дійсно оцінив би кросфітер?

– Починаючи від різних пристосувань для тренувань, зокрема, наколінників, накладок, скакалок, м’ячиків, закінчуючи ролами, масажерами, біостимуляторами. Варіанти можна перераховувати нескінченно 🙂